Як створити llms.txt

Крок 1. Відберіть сторінки

Головна помилка — почати з переліку всіх розділів сайту. llms.txt не sitemap: його цінність саме в тому, що хтось за агента вже відібрав головне.

Робочий критерій відбору — уявіть конкретне питання, яке людина ставить асистенту про ваш продукт, і спитайте себе: яка сторінка на нього відповідає. Ці сторінки й потрібні.

Практичний орієнтир кількості — від 5 до 40 посилань. Менше — файл не дає контексту; більше — ви, найімовірніше, перестали відбирати й почали перелічувати.

Крок 2. Напишіть заголовок і резюме

Заголовок — назва проєкту, без слоганів і ключових слів. Резюме — один-два речення, які відповідають на питання «що це і для кого».

1
2
3
4

# Назва компанії

> Що ви робите, для кого і чим відрізняєтесь — двома реченнями.
> Тут має бути ключова інформація, потрібна, щоб зрозуміти решту файлу.

Формально блок-цитата необовʼязкова. Практично — це найважливіший рядок файлу: саме з нього агент розуміє, чи взагалі варто читати далі. Специфікація описує її як «key information necessary for understanding the rest of the file».

Крок 3. Додайте вільний текст, якщо є що сказати

Після цитати можна дати абзаци чи списки з важливими застереженнями. Це місце для того, що агент інакше зрозуміє неправильно: обмеження продукту, несумісності, важливі відмінності від схожих рішень.

Класичний приклад із самої специфікації — файл FastHTML, де в цьому блоці попереджають, що бібліотека несумісна з синтаксисом FastAPI попри зовнішню схожість:

1
2
3
4
5
6

Important notes:

- Although parts of its API are inspired by FastAPI, it is *not* compatible with FastAPI syntax
  and is not targeted at creating API services
- FastHTML is compatible with JS-native web components and any vanilla JS library,
  but not with React, Vue, or Svelte.

Крок 4. Згрупуйте посилання в секції H2

Назви секцій довільні. Обирайте їх за логікою користувача, а не за структурою вашої CMS.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14

## Документація

- [Швидкий старт](https://example.com/docs/start.md): встановлення й перший запит за 5 хвилин
- [Довідник API](https://example.com/docs/api.md): усі методи, параметри й коди помилок
- [Автентифікація](https://example.com/docs/auth.md): як отримати й використати ключ

## Приклади

- [Інтеграція з PHP](https://example.com/examples/php.md): робочий приклад із поясненнями

## Optional

- [Історія змін](https://example.com/changelog.md): журнал релізів
- [Політика приватності](https://example.com/privacy.md)

Формат рядка суворий: дефіс, пробіл, [назва](URL), далі необовʼязково двокрапка й опис.

Крок 5. Дайте посиланням чисті Markdown-версії

Це те, що відрізняє робочий файл від декоративного. Специфікація радить посилатися саме на .md-варіанти сторінок: агент отримує текст без навігації, банерів і скриптів.

На звичайному PHP-хостингу мінімальний варіант — статичні файли поруч:

1
2
3

/docs/api.html      ← сторінка для людей
/docs/api.md        ← той самий текст у Markdown
/docs/llms.txt      ← покажчик, що посилається на .md

І один рядок у .htaccess, щоб сервер віддавав правильний MIME-тип:

1

AddType text/markdown .md

Детальніше про це — на сторінці Markdown-версії сторінок і link relations.

Крок 6. Покладіть файл на місце

Канонічна адреса — https://ваш-домен/llms.txt. Файл має віддаватися з кодом 200 і Content-Type: text/plain або text/markdown. Кодування — UTF-8.

Якщо файл описує лише частину сайту, версія v2 дозволяє покласти його в підкаталог:

1
2

https://example.com/llms.txt          ← покриває весь сайт
https://example.com/docs/llms.txt     ← покриває все під /docs/

Крок 7. Перевірте

Формальна перевірка — наш валідатор: він розбирає файл за правилами v2, відтворює поведінку офіційного парсера й показує проблемні рядки.

Функціональна перевірка — та, яку радить сам автор специфікації: дайте асистенту тільки посилання на ваш llms.txt і поставте питання про ваш продукт. Якщо агент знайшов відповідь — файл працює. Якщо він вигадує або губиться — щось не так із відбором посилань або з описами.

Крок 8. Тримайте його живим

Застарілий llms.txt гірший за його відсутність: він упевнено веде агента на сторінки, яких уже немає. Внесіть перевірку файлу в той самий процес, у якому ви оновлюєте sitemap.xml, і перевіряйте посилання хоча б раз на квартал.